21:14

11.11.2022

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...
ХЕРСОН - ЦЕ УКРАЇНА!
ВСЕ!

Хоча ні, не все...

Пуйло любе красиві, сакральні дати. Всесвіт прооти пуйла.

"Вот в Москве, где-нибудь на самой высокой уцелевшей стене, я с огромной любовью напишу: «Развалинами кремля удовлетворён». И можно хоть домой, сады опрыскивать. ". (ц)

22:48

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


21:35

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


18:44

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...
Моя армія варить каву та слухає джаз.
Танцює танго та сальсу, а іноді вальс.
Моя армія читає Біблію та робить намаз.
Її благають дати автографи Тор та навіть Марс!
Моя армія пише вірші та малює гуашшю.
Вона одразу відчуває хто є свій, а хто точно не з наших.
Моя армія багато жартує, сміється та майже не плаче.
Лише інколи, тихо, вночі, коли за обрій йдуть ті, що наші.
Моя армія складається з тисячі різних історій.
Вони з'являються від вітру війни, як хвилі на морі.
Вона їх згадує, коли закурить - в перервах між боєм.
Дві, три коротких затяжки - та знов вертає до строю.
Моя армія ніколи не спить та завжди на варті.
Вона не вірить гучним словам - вони геть нічого не варті.
Вона сумує за домом, та робить собі дім усюди.
Моя армія - то є найкращі у світі люди.

Володимир Шевченко (2022).

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


00:07

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...



Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


21:13

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...
Бавовна виросте з трави,
До гнізд повернуться лелеки,
А від Чукотки до Москви
Настане тиша, як у пеклі.

І Михаїл опустить меч,
І роз'їжачаться майдани,
Круїзний лайнер зайде в Керч,
А "Боїнг" сяде у Жулянах.

Всміхнеться Сян, і стихне Дон,
До хмар підніметься калина,
На синім потязі Патрон,
Поїде в Крим шукати міни.

Герой почистить кулемет
І ляже спати до світанку,
І зніме Бог бронежилет,
І знов одягне вишиванку.

Автор: Артем Синчило


09:34

08.10

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...
Красивое :inlove:


15:32

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


15:32

30.09

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


Автор ілюстрації Anton Xozyaykin




21:42

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...
Вуличний музикант Мойсей Бондаренко, який зараз служить в ЗСУ, зіграв на скрипці прямо на передовій. :heart:



Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


"В умовах воєнного стану стале забезпечення донорською кров’ю та її компонентами є однією з умов забезпечення обороноздатності країни та запорукою її національної безпеки. Війна створює нові виклики: кров потрібна щодня як для порятунку українських воїнів, так і для мирних громадян, які страждають від агресії, розв’язаної російською федерацією. Зараз важливо збільшувати запаси безпечної і якісної донорської крові, яка допомагає не тільки рятувати життя військових, а й проводити планові операції в тилу, приймати пологи, здійснювати трансплантації", - повідомили на сайті Міністерства охорони здоров'я.

12:25

10.09

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...
Маленький плешивый Чмоня: Доложите статистику побед моей аналогвнетной армии!
Письков: Они оглушительные, ваше величество! Благодаря нашей армии о таких малоизвестных украинских городах как Балаклея, Купянск говорит весь мир! Даже Стивен Кинг отозвался о нашей армии в своем твиттере.
Чмоня: Хорошо сказал?
Письков: Сексуально так точно. Кстати, наша армия вот-вот захватит Изюм.
Чмоня: Мне казалось, что мы уже его брали.
Письков: В тот раз брали положительно. А теперь возьмут отрицательно. Плюс на минус дает гармонизацию пространства!
Чмоня: Это хорошо. Что мои непобедимые кадыровцы?
Письков: У них тоже все хорошо. Новая красивая форма. Зеленый верх и желто-горчичный низ.
Чмоня: Почему такой странный цвет у низа?
Письков: Для маскировки, на случай прилета.
Чмоня: Разумно. Они ведь на передовой?
Письков: Конечно! В самом центре Грозного!
Чмоня: Разве это не глубокий тыл?
Письков: Возможно, хотя они утверждают обратное. Но они вечно путают перед с задом.
Чмоня: Понятно. Надо требовать кадырова. Что он думает?
Письков: Он думает, что ему очень подойдет новое имя. Просит называть его отныне Хуан Гонсалес.
Чмоня: Странное имя для росии.
Письков: Зато самое обычно для Аргентины, где он сейчас пребывает.
Чмоня: А что мой великолепный Шойгу?
Письков: Просит денег на операцию.
Чмоня: На специальную военную операцию?
Письков: Да нет, на операцию по смене пола. Говорит, что всю жизнь мечтал стать женщиной.
Чмоня: Что за бред!
Письков: Почему, очень разумно. Для женщин в тюрьме более мягкие условия, и если забеременеть, то вообще будет хорошо.
Чмоня: Письков, ты послушай, что ты несешь?! И вообще, где твои усы?
Письков: Не смейте кричать на меня, а то я пожалуюсь в Центр Защиты Женщин от насилия! И тебя посадят!
Чмоня: Я не собираюсь насиловать тебя!
Письков: А придется, малыш, придется. Поскольку, остальные все уже сбежали.
Чмоня: Куда?
Письков: Вслед за нашим военным кораблем!

©Ирина Подгурская



©Fill Feaouill


Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


Всі сили всесвіту, Божечка, бережіть наших хлопчиків, дайте їм наснаги!
Знайдено на просторі інтернету, не знаю, хто автор, але зачепило, бо так же й буде...

Настане день.
І ти розплющиш очі,
Можливо, вранці,
Чи посеред ночі.
Не через вибухи
Або сигнал тривоги,
Від пари слів:
"Вставайте! Перемога!"
Ти підведешся
I сповзеш по стінці -
Ми вільні! Ми живі!
МИ УКРАЇНЦІ!


І я вже не просто вірю, я впевнена, вона буде...

19:45

01.09

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


14:00

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...


14:30

Варю воду, пудрю мозги, играю на нервах...
КАЗАВ ЙОАНН: "В ПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО".

Не як у нас — на Січ іде з малого,

а вже коли осліп — у кобзарі.

О ГОСПОДИ, А Я? ЧИ МАВ ПРИ СОБІ ГРОНО

найвченіших мужів, піїтів і музик?

То все у королів. В палацах. Біля тронів.

А ти козак. Ти гетьман. Ти мужик.

Бо ми такі. Ми прості. Ми в кожусі.

Не знаєм як. Не звикли до свобод.

То треба ж якось піднімать на дусі,

а не в болото втоптувать народ!

***

Вмирати вмієм, по степах гасати.

але себе не вмієм написати.

У цій страшній великій боротьбі

не вмієм так сказати о собі,

щоб світ здригнувся і на всі віки

були преславні наші козаки

***

ТА ПРИЙДЕ ЧАС, ЯК ПЕРЕД БОГОМ СВІДЧУ

ще буде Слово, більше за слова.

Але чи й справді ми німі для світу,

чи, може, трохи світ недочува?

Ліна Костенко